- опалення
- —————————————————————————————опа́ленняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
опалення — я, с. 1) Дія за знач. опалити 1). 2) Система обігрівання приміщень … Український тлумачний словник
опалення — [опа/леин :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
91.140.10 — Системи центрального опалювання ГОСТ 4.413 86 СПКП. Котлы теплофикационные водогрейные. Номенклатура показателей ГОСТ 10617 83 Котлы отопительные теплопроизводительностью от 0,10 до 3,15 МВт. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 10617 75 ДСТУ… … Покажчик національних стандартів
піч — (споруда для опалення приміщення, готування їжі), пічка; груб(к)а (для опалення); плита, плитка (кухонна); кабиця (літня, у дворі / садку); лежанка (низька, у вигляді тапчана з підігрівом); мечет(ь) (у запорозьких і чорноморських козаків зазв.… … Словник синонімів української мови
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
батарея — ї, ж. 1) Артилерійський підрозділ, що має в своєму складі кілька гармат. 2) Сукупність пристроїв одного й того ж типу, з єднаних таким чином, що вони діють одночасно. || •• Батаре/я акумуля/торів електрично з єднані між собою акумулятори.… … Український тлумачний словник
газ — I у, ч. 1) Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його. || Отруйна речовина з такими властивостями. || Загальна назва газуватих або паруватих речовин, що використовуються для опалення, освітлення … Український тлумачний словник
дефростер — а, ч. 1) Камера в холодильнику, що має опалення й посилену циркуляцію повітря; служить для утеплювання деяких продуктів. 2) Пристрій для обдування теплим повітрям вітрового скла автомобіля від обмерзання … Український тлумачний словник
згоряти — я/ю, я/єш і згора/ти, а/ю, а/єш, недок., згоріти, рю, риш, док. 1) Знищуватися вогнем. || тільки 3 ос. Витрачатися для освітлення, опалення і т. ін. || тільки 3 ос. Псуватися від сильного жару; підгоряти. 2) Гинути від пекучого сонця, засухи (про … Український тлумачний словник
зимний — а, е, розм. 1) Який має низьку або відносно низьку температуру; холодний. || З тривалими, сильними холодами. 2) Який не випромінює тепло або дає дуже мало тепла. 3) Неутеплений, без опалення. 4) перен. Спокійний, стриманий у вияві почуттів. 5)… … Український тлумачний словник